Тема 5.
Німецька класична філософія
Тести для самоконтролю
1.Німецька
класична філософія представлена відомими іменами:
а) Іммануїл Кант;
б) Георг Гегель;
в) Георг Лейбніц.
2. В докритичний період І. Канту властиве захоплення:
а) природничими науками;
б) математичними науками.
3. Кант як
стихійний матеріаліст захоплюється:
а) космогонічною теорією;
б) теорію припливів і відпливів;
в) теорією пізнання.
4. Основними
працями І.Канта були:
а) «Критика чистого розуму»;
б) «Критика практичного розуму»;
в) «Сума теології».
5. Теоретична
філософія І.Канта вивчає:
а) гносеологію;
б) етику і естетику.
6. І.Кант
філософське дослідження базує:
а) на критиці пізнавальних здібностей людини;
б) розвитку пізнавальних здібностей людини.
7. Феноменальний
світ у І.Канта – це:
а) «світ сутностей»;
б) «світ явищ».
8. Ноуменальний
світ у І.Канта –це:
а) «світ сутностей»;
б) «світ явищ».
9. На думку
І.Канта людина може пізнати:
а) «світ речей в собі»;
б) «світ явищ».
10. На думку
І.Канта, в «світі речей в собі» знаходиться:
а) Бог, душа, воля;
б) внутрішні властивості речей.
11. І.Кант
ставить проблему:
а) взаємопереходу і
взаємозв’язку чуттєвого і раціонального;
б) взаємозв’язку між «світом речей в собі» і «світом
сутностей».
12. І.Кант
визначає концепцію сходинок пізнання:
а) чуттєве споглядання;
б) розсудок;
в) розум;
г) практика.
13. «Чисті
поняття» у І.Канта –це:
а) категорії ( кількість, якість, модальність);
б) чуттєві образи.
14. «Коперніківський переворот» у філософії І.Канта – коли:
а) не знання узгоджуються з дійсністю, а дійсність як
предмет із знанням;
б) знання узгоджуються з дійсністю, а не дійсність із
знанням.
15. І.Канту
належить твердження:
а) світ кінечний у просторі і
часі (теза);
б) світ є безкінечним (антитеза);
в) світ кінечний у просторі і
часі і світ є безкінечним.
16. Основними
працями Г.Гегеля були:
а) «Феноменологія духу»;
б) «Філософія природи»;
в) «Наука логіка»;
г) «Суть християнства».
17. Вихідним
пунктом філософської системи Гегеля є:
а) тотожність буття і мислення;
б) буття тотожне природі.
18. В основі
своєї філософської системи він ставить:
а) систему природи;
б) абсолютну ідею.
19. У Г.Гегеля
абсолютна ідея виступає на першому етапі як:
а) система понять і категорій;
б) буття у формі природи.
20. Абсолютна
ідея проходить три етапи:
а) абсолютна ідея перебуває поза простором і часом, сама
в собі;
б) перебуває в «інобутті» породжуючи із самої себе
природу;
в) абсолютна ідея залишає природу і повертається до самої
себе;
г) абсолютна ідея не відчужує природу.
21. Розвиток,
за Гегелем, включає схему:
а) теза – антитеза - синтез;
б) теза – антитеза.
22. Принципами
діалектики за Гегелем є:
а) перехід кількісних змін в якісні;
б) принцип тотожності протилежностей;
в) принцип заперечення заперечення;
г) принцип зв’язку.
23.
Суперечності виявляються через:
а) тотожність і відмінність;
б) буття і небуття.
24. Свобода і
історія за Гегелем проходить такі ступені:
а) східний світ;
б) греко – римський;
в) німецький;
г) американський.
25. За Гегелем,
поняття перебувають у русу, переходячи:
а) одне в одне;
б) переходять в протилежність;
в) є незмінними.
26. Матеріалістичні
погляди Л.Фейєрбаха носять:
а) антропологічний характер;
б) теологічний характер.
27. В основі
антропологічного матеріалізму Фейєрбаха є:
а) людина як природна істота;
б) людина як соціальна істота.
28. На думку
Фейєрбаха, мислення:
а) первинне по відношенню до матерії;
б) мислення похідне від матерії.
29. Суть
антропології за Фейєрбахом:
а) любов до Бога;
б) любов до людини.
30. На думку
Фейєрбаха виникнення релігії пов’язане із:
а) незадоволенням люди злом;
б) незадоволенням людини собою.