Тема 5. Німецька класична філософія

Тести для самоконтролю

 

1.Німецька класична філософія представлена відомими іменами:

а) Іммануїл Кант;

б) Георг Гегель;

в) Георг Лейбніц.

 

2. В докритичний період І. Канту властиве захоплення:

а) природничими науками;

б) математичними науками.

 

3. Кант як стихійний матеріаліст захоплюється:

а) космогонічною теорією;

б) теорію припливів і відпливів;

в) теорією пізнання.

 

4. Основними працями І.Канта були:

а) «Критика чистого розуму»;

б) «Критика практичного розуму»;

в) «Сума теології».

 

5. Теоретична філософія І.Канта вивчає:

а) гносеологію;

б) етику і естетику.

 

6. І.Кант філософське дослідження базує:

а) на критиці пізнавальних здібностей людини;

б) розвитку пізнавальних здібностей людини.

 

7. Феноменальний світ у І.Канта – це:

а) «світ сутностей»;

б) «світ явищ».

 

8. Ноуменальний світ у І.Канта –це:

а) «світ сутностей»;

б) «світ явищ».

 

9. На думку І.Канта людина може пізнати:

а) «світ речей в собі»;

б) «світ явищ».

 

10. На думку І.Канта, в «світі речей в собі» знаходиться:

а) Бог, душа, воля;

б) внутрішні властивості речей.

 

11. І.Кант ставить проблему:

а) взаємопереходу і взаємозв’язку чуттєвого і раціонального;

б) взаємозв’язку між «світом речей в собі» і «світом сутностей».

 

12. І.Кант визначає концепцію сходинок пізнання:

а) чуттєве споглядання;

б) розсудок;

в) розум;

г) практика.

 

13. «Чисті поняття» у І.Канта –це:

а) категорії ( кількість, якість, модальність);

б) чуттєві образи.

 

14. «Коперніківський переворот» у філософії І.Канта – коли:

а) не знання узгоджуються з дійсністю, а дійсність як предмет із знанням;

б) знання узгоджуються з дійсністю, а не дійсність із знанням.

 

15. І.Канту належить твердження:

а) світ кінечний у просторі і часі (теза);

б) світ є безкінечним (антитеза);

в) світ кінечний у просторі і часі і світ є безкінечним.

 

16. Основними працями Г.Гегеля були:

а) «Феноменологія духу»;

б) «Філософія природи»;

в) «Наука логіка»;

г) «Суть християнства».

 

17. Вихідним пунктом філософської системи Гегеля є:

а) тотожність буття і мислення;

б) буття тотожне природі.

 

18. В основі своєї філософської системи він ставить:

а) систему природи;

б) абсолютну ідею.

 

19. У Г.Гегеля абсолютна ідея виступає на першому етапі як:

а) система понять і категорій;

б) буття у формі природи.

 

20. Абсолютна ідея проходить три етапи:

а) абсолютна ідея перебуває поза простором і часом, сама в собі;

б) перебуває в «інобутті» породжуючи із самої себе природу;

в) абсолютна ідея залишає природу і повертається до самої себе;

г) абсолютна ідея не відчужує природу.

 

21. Розвиток, за Гегелем, включає схему:

а) теза – антитеза - синтез;

б) теза – антитеза.

 

22. Принципами діалектики за Гегелем є:

а) перехід кількісних змін в якісні;

б) принцип тотожності протилежностей;

в) принцип заперечення заперечення;

г) принцип зв’язку.

 

23. Суперечності виявляються через:

а) тотожність і відмінність;

б) буття і небуття.

 

24. Свобода і історія за Гегелем проходить такі ступені:

а) східний світ;

б) греко – римський;

в) німецький;

г) американський.

 

25. За Гегелем, поняття перебувають у русу, переходячи:

а) одне в одне;

б) переходять в протилежність;

в) є незмінними.

 

26. Матеріалістичні погляди Л.Фейєрбаха носять:

а) антропологічний характер;

б) теологічний характер.

 

27. В основі антропологічного матеріалізму Фейєрбаха є:

а) людина як природна істота;

б) людина як соціальна істота.

 

28. На думку Фейєрбаха, мислення:

а) первинне по відношенню до матерії;

б) мислення похідне від матерії.

 

29. Суть антропології за Фейєрбахом:

а) любов до Бога;

б) любов до людини.

 

30. На думку Фейєрбаха виникнення релігії пов’язане із:

а) незадоволенням люди злом;

б) незадоволенням людини собою.