5. Предмет філософії

 

Враховуючи вищевикладене, можна визначити і сам основний предмет філософії.

Розкриття предмету будь-якої науки, і філософії теж, передбачає окреслення відповідного кола проблем, котрі та чи інша наука досліджує і які є для неї специфічними, особливими. Для філософії такими особливими проблемами, як було вже сказано вище, є загальні проблеми існування світу як природи, його єдності, походження, тенденцій розвитку тощо. Суб’єктом же пізнання, осмислення цих проблем є людина як творча, діяльна істота. Тому предмет будь-якої філософської системи, будь-якого її напрямку необхідно охоплює, як основне, - відношення «людина – світ», його різні модифікації.

Отже, при осмисленні основних проблем буття філософи так чи інакше розглядали їх через призму відношення «людина – світ». Не випадково Йоган Фіхте, представник німецької класичної філософії, вважав, що розвиток філософії може відбуватися двома основними шляхами – від речі до ідеї (Фіхте називав такий підхід «догматизмом») і від ідеї до речі (Фіхте називав такий підхід «ідеалізмом»).

Фактично ж німецький філософ визначив два основних протилежних напрямки у філософії – матеріалістичний («від речі до ідеї») та ідеалістичний («від ідеї до речі»). Бо що таке матеріалізм?

Матеріалізм (від лат. Materialis – речовинний) – це філософський напрямок, який виходить з того, що природа, буття, матерія є первинними, а свідомість, мислення, дух – вторинними. З точки зору матеріалізму, світ як природа є матеріальним, незалежним від людини, її волі, свідомості. А сама свідомість, мислення, дух є властивістю високоорганізованої матерії, її ідеальним відображенням

Ідеалізм (від грецьк.idea – ідея, образ, поняття) - філософський напрямок, протилежний матеріалізму, який виходить з того, що свідомість, мислення, дух є первинними, а приорда, буття, матерія – вторинними. Він поділяється на певні різновиди – об’єктивний ідеалізм та суб’єктивний ідеалізм – залежно від того, яке духовне першоначало кладеться в його основу. Об’єктивний ідеалізм за основу дійсності приймає безособистісний дух, розум, свідомість («абсолютний дух», «абсолютний розум», «чиста свідомість»). Суб’єктивний ідеалізм конструює світ на основі особливостей індивідуальної свідомості і ставить цей світ у залежність від неї, від «Я».