Програма навчальної дисципліни «Основи філософських знань»

 

Розділ І. Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії.

Тема 1. Вступ. Філософія як специфічний тип знання.

Поняття «філософія». Місце філософії в самопізнанні людини.

Основні джерела філософії: філософія і релігія.

Світогляд як духовно практичне засвоєння світу. Структура світогляду. Типи світогляду. Світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння. Світобачення та його принципи: монізм, плюралізм, скептицизм, догматизм, раціоналізм, сенсуалізм.

Предмет і функції філософії.

Філософія в системі культури.

 

Тема 2. Філософія Стародавнього світу.

Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання.

Стародавня філософія як зародок і колиска всіх наступних типів філософії. Людина – змістовне ядро всіх проблем стародавньої філософії.

Проблема позбавлення людини страждань у філософії Стародавньої Індії. Проблеми філософії Стародавнього Китаю.

Антична філософія : особливості розвитку , морально–етична спрямованість.

 

Тема 3. Філософія європейського середньовіччя та епохи Відродження.

Загальна характеристика доби середньовіччя. Зміни у світогляді під час переходу від античності до середньовіччя. Роль християнства у формуванні середньовічної філософії. Основні проблеми та досягнення доби середньовіччя в Європі та Візантії.

Філософія Відродження : гуманістичний характер; науково – природничі погляди; соціально–політичні ідеї; етика Ренесансу. Проблема людської особистості.

 

Тема 4. Філософія Нового часу.

Якісно нова спрямованість філософії в період ранніх буржуазних революцій в Європі. Пошуки продуктивного методу пізнання: сенсуалізм , раціоналізм.

Новий філософський ідеал у філософії Просвітництва. Проблема свободи людини та шляхи її соціального визволення.

Класична німецька філософія. Моральний смисл обмеження людського розуму і розширення меж віри. Особливості та досягнення класичної німецької філософії.

 

Тема 5. Філософія ХІХ – ХХ століття.

Своєрідність російської філософії: релігійно–ідеалістичний, революційно–демократичний напрямки, руський космізм.

Переклад класичної моделі світорозуміння у філософії ХІХ–ХХ століть. Програма радикального оновлення філософії - філософія Маркса й Енгельса, позитивізм, філософія життя.

Некласична філософія ХХ століття : основні напрямки та їх особливості. Критика цінностей західних техногенних цивілізацій, відмова від проектів тотального перевлаштування світу, сцієнтизм та анти сцієнтизм, проблеми ірраціонального та несвідомого, екзистенціональна філософія. Проблема знання та мови у філософії.

 

Тема 6. Філософська думка в Україні.

Джерела української філософської культури. Становлення українського неоплатонізму ХIV – ХVI століть. Філософська думка українського ренесансу. Специфіка реформації в Україні. Зародження професійної філософії в культурно–освітніх центрах України: Острозькій та Києво–Могилянській академіях.

Г.Сковорода – родоначальник української класичної філософії. Філософія Т.Г.Шевченко.

 Академічна філософія Х1Х століття: особливості, напрямки і основні філософські ідеї. «Культурне відродження» 20–х та філософське відродження 60-80 років ХХ століття. Сучасна філософська думка в Україні. Філософська думка Української діаспори.

 

Розділ ІІ. Онтологія і гносеологія.

Тема 7. Проблема буття у філософії.

Поняття «онтологія», «буття». Фундаментальне значення проблеми буття в філософії. Основні виміри буття (буття речей, природи, духовного і соціального). Світ як всеохоплююча реальність. Єдність природи, суспільства і людини, матеріального буття і людського духу.

Практичні витоки людського поділу реальності на об’єктивну та суб’єктивну.

Реальність буття та небуття. Єдність матерії, руху, простору та часу. Людська діяльність як особливий спосіб саморуху. Об’єктивна і суб’єктивна реальність.

 

Тема 8. Духовний вимір людського буття.

Свідомість людини як діалектичне співвідношення об’єктивної дійсності та суб’єктивної реальності, як духовний спосіб орієнтації людини в реальності буття, що розвивається.

Проблема походження, розвитку і сутності свідомості. Свідомість і мова. Структура та функції свідомості. Свідомість та самосвідомість, свідоме, підсвідоме, несвідоме .Загадкові явища людської свідомості та психіки.

Суспільна свідомість . Форми суспільної свідомості: політична , правова, моральна, естетична, релігійна, філософська та ін. Проблема вибору свободи і відповідальності.

 

Тема 9. Основи філософського вчення про розвиток.

Діалектика як вчення про розвиток і універсальні зв’язки. Загальні ознаки і людський критерій розвитку.

Принципи діалектики. Категорії діалектики. Закони діалектики, їх методологічне та світоглядне значення.

Антиподи діалектики: софістика і еклектика.

 

Тема 10. Основний зміст пізнавальної діяльності.

Поняття «гносеологія». Проблема пізнання у філософії. Поняття пізнання. Та його рівні. Об’єкт і суб’єкт пізнання. Чуттєве і раціональне , емпіричне і теоретичне пізнання. Опосередковане та безпосереднє пізнання. Логіка і інтуїція. Пізнання та творчість.

Пізнання і знання. Проблема істини. Практика як критерій істини. Практика як спосіб становлення і відношення людини до світу і до самої себе. Типологія видів практики: виробничої, соціальної, політичної, духовної. Знання і мудрість.

Методологія. Метод як усвідомлений спосіб пізнавальної діяльності. Методологічний арсенал науки.

 

Розділ ІІІ. Соціальна філософія.

Тема 11. Філософський аналіз суспільства.

Поняття суспільства у філософії. Основні підходи до розуміння суспільства. Суспільство як само організуюча і само розвиваюча система.

Роль географічного природного середовища у житті суспільства. Демографічні чинники суспільного розвитку. Матеріальні основи розвитку суспільства. Політична система суспільства. Громадянське суспільство: поява, основи, ознаки.

Сутність та структура духовного життя суспільства, поняття «культура» як єдність матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством.

Історична різноманітність і єдність типів суспільства. Формація і цивілізація. Сучасні концепції суспільного розвитку, його критерії.

Історичний результат як підсумок зіткнення різних сил і тенденцій у суспільному розвитку. Рушійні сили історичного розвитку. Роль і місце насильства в історії.

 

Тема 12. Філософська концепція людини.

Філософська концепція людини.-основа наук про людину. Сутність людини. Праця і мова – фактори становлення і розвитку людини.

Проблема людини в історії філософії.

Філософський зміст понять «індивід», «індивідуальність», «особистість». Типологія особи. Проблема відчуження людини і шляхи його подолання. Діалектика взаємодії людини і суспільства.

Самореалізація особи. Роль особистості в історії. Самоцінність людського життя. Сенс життя людини. Проблема людського щастя. Аморальність використання людини як засобу.

 

Тема 13. Цінності в житті людини і суспільства.

Поняття «аксіологія». Місце аксіології в системі культури. Цінності як визначальні характеристики людського життя. Людина в системі цінностей. Структура цінностей.

Цінності як ядро духовного світу людини. Проблема суб’єктивного вибору.

Цінність і ціль. Цінність і життєвий смисл. Цінність як регулятор поведінки людини.

Базові цінності людського буття. Ціннісні орієнтації. Вищі духовні цінності. Поняття про духовну досконалість.

Глобальні проблеми людства і людина: екологічний і моральний імперативи виживання людства. Стратегія людства в планетарному масштабі. Проблема переходу від техногенної до антропогенної цивілізації.